По́свідка на прожива́ння — а) документ, що його видають іноземним громадянам або апатридам на право проживання у даній країні; б) в дореволюційній Росії – документ, що його видавали в передбачених законом випадках замість паспорта.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
проживання — [прожиева/н :а] н :а … Орфоепічний словник української мови
проживання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
помешкання — я, с. 1) Приміщення для кого , чого небудь. || Житлове приміщення; житло. || Будинок або частина якогось приміщення, призначені для проживання кого небудь. || Певна, конкретна квартира чи кімната. || Приміщення, яке наймають на певних умовах для… … Український тлумачний словник
прописка — и, ж. 1) Офіційна реєстрація за місцем проживання; оформлення документів на проживання. || Позначка в паспорті або іншому документі про офіційну реєстрацію за місцем проживання. 2) жив. Те саме, що пропис 3) … Український тлумачний словник
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия
біженці — ів, мн. (одн. бі/женець, нця, ч.; бі/женка, и, ж.). 1) Люди, що залишають місце свого проживання під час війни або стихійного лиха. 2) Люди, які внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками расової, національної… … Український тлумачний словник
виселяти — я/ю, я/єш, недок., ви/селити, лю, лиш, док., перех. Примушувати кого небудь залишити своє місце проживання (житло, населений пункт, певну місцевість). || Переводити, переселяти з одного місця проживання в інше … Український тлумачний словник
виселятися — я/юся, я/єшся, недок., ви/селитися, люся, лишся, док. 1) Залишати своє місце проживання (житло, населений пункт, певну місцевість). || Перебиратися з одного місця проживання в інше. 2) тільки недок. Пас. до виселяти … Український тлумачний словник
свій — своя/, своє/, займ. присв. 1) Який належить собі, який є у себе. || Стос. до себе. || у знач. ім. своє/, свого/, с. Те, що торкається безпосередньо себе, стосується себе. || Власт. собі. || Здійснюваний, виконуваний і т. ін. самою особою,… … Український тлумачний словник
селити — (десь на постійне / тимчасове проживання; давати притулок), оселяти, оселити, поселяти, поселити, приміщати, приміщувати, примістити; підселяти, підселити (до когось); поміщати, помістити, розміщати, розміщувати, розмістити (надавати приміщення… … Словник синонімів української мови
